Цигани

Article in other languages:

Цей термін має також інші значення. Див. Цигани (село).

Цигани (самоназва — рома) — народ індійського походження, що живе в багатьох країнах світу. Зараз живуть в Європі, Близькому та Середньому Сході, Північній Африці та в Країнах обох Америк (переважно в Латинській).

Прапор циганів
Цигани в сучасному Римі

Циганська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина циган, якщо не більшість не говорять циганською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.

Зміст

Історія

Movimiento gitano.jpg
Eurogipsy.PNG

Історія поширення

Час виходу з Індії різні дослідники називають періоди від 5-7 до 10-12 століть. Після виходу з Індії цигани спершу осіли в Західній Азії і жили переважно у східній частині Візантійської імперії та закавказьких провінціях Ірану. Про це свідчать лінгвістичні дані - в циганській мові є цілий пласт запозичень з перської, грецької та вірменської мов. І навпаки відсутні запозичення з арабської, що беззаперечно спростовує колись популярну «єгипетську» теорію походження. У 13-18 століттях розселилися по Європі. З 16-17 століття з'являються в країнах Південної Америки. Після вимирання більшості індіанців від хвороб уряди Іспанії та Португалії використовували різні способи залюднення своїх величезних колоній в Америці — в тому числі й примусове переселення циган.[Джерело?]

У Європі появу циганів вперше зафіксовано у хроніці угорського короля Андраша ІІ (1219). У Словаччині їхня поява відображена у хроніці Далиміла 1242 року. Але це були невеличкі групи циганів. Масова їх поява у Чехії відома з 1399 року, коли з Австрії прибули сікапу černy. В Угорщині цигани масово з'явилися близько 1417 року, коли імператор Сигизмунд погодився видати їм охоронні грамоти. Вони прибули до Вестфалії, ганзейських міст, Швейцарії. 1419 року цигани перейшли кордони сучасної Франції, а у серпні 1427 року вперше з'явился біля брам Парижа, який перебував тоді в руках англійців. Їхній табір у Шатель-Сен-Дені протягом трьох тижнів приваблював цілі юрби допитливих.

Перші згадки про циганів у португальських джерелах належать до XVI ст. Майже тоді ж вони з'явилися в Шотландії та Англії. Можливо, там вони привертали менше уваги, ніж на своїх попередніх стоянках, бо на Британських островах споконвіку жили кочівники «тінкери», спосіб життя яких багато в чому нагадував циганський.

Нашестя керделарів

Одним з найважливіших явищ циганської історії було розселення румунських циганів «керделарів» (котлярів), зараз їх нащадки складають приблизно половину усіх циган світу. З пізнього середньовіччя Румунія була чи не головною «циганської» країною світу і мала значне циганське населення. Всупереч міфологічним уявленням про «вільний» народ, цигани в Румунії знаходилися в рабстві яке було оформлене навіть юридично. І хоч частина з них тікала (саме від таких втікачів походить сама українізована частина наших циган «серви» що отримали назву від лат. servus (раб)), але масова міграція румунських циган розпочалася лише після скасування рабства в 60-ті роки 19 століття. Цей процес розселення отримав назву «велике нашестя керделарів». Саме тоді вони розселилися як в країнах де вже існували циганські меншини так і в тих де циганів до тих часів не було чи майже не було.

Сучасність

8 квітня 1971 року в Лондоні відбувся установчий з'їзд Міжнародного союзу циганів, в якому взяли участь представники 30 країн (відтоді 8 квітня відзначають як Міжнародний день циган).

Національний прапор циганів: верхня частина — синя (символізує небо), нижня — зелена (символізує траву), посередині — червоне колесо (символ вічної дороги).

Поширеність

Кількість циганів у світі припускають в межах 2-8 млн. Майже всі вони двомовні: знають свою мову і тієї країни, де оселилися.

Цигани в Україні

Цигани у Львові
Цигани у Вінниці

Вперше в Україні з'явилися у 15-16 ст. — спочатку в Бесарабії та в Криму.

Перша письмова згадка про циган в Україні — 1501 рік (в охоронній грамоті, виданій великим литовським князем Олександром циганському ватажкові Василю).

Традиційними зайняттями циганів були ремесла: ковальство, столярство, лоткарство, конярство і мандрівна торгівля; інші джерела їх заробітку — музика, співи і танці, також ворожіння.

За релігією цигани на Наддніпрянщині були православні, в Галичині й на Закарпатті — греко-католики.

За переписом 1926 р. в УСРР жило 13 000 циган (у тому ч. 2 500 у містах); у Криму їх було 1 300, на Північному Кавказі — 6 800. Усіх циган на українських етнічних землях (на 1926 р.) було бл. 20 000.

За переписом 1970 р. в УРСР жило 30 100 циган (1959 — 28 000).

Розселені по всіх областях України, але найбільше їх на Закарпатті, у Криму і Південній Бессарабії. Майже половина їх живе по містах. Лише 40 % циганів у містах вважають циганську мову рідною, у селах — 35 %; решта за рідну мову вважає українську, російську та румунську мови.

За радянських часів влада намагалася змусити всіх циганів до осілого життя (постанова 1926 року і указ Президії Верховної Ради СССР 1956 р.).

Нині багато циганів працює в сільському господарстві і промисловості, але й далі чимало їх тримається старих традицій.

Цигани вирізняються своєрідним одягом, мають багатий фольклор, зокрема, у ділянці народної поезії (особливо казки), музики, танцю.

Циганські мотиви мали вплив на музику й літературу, зокрема, в Україні є вони в творчості Степана Руданського, Михайла Старицького, Миколи Гоголя, Івана Франка та ін.

Цигани в ЄС

Циганка біля церкви в Римі, Площа Республіки

Левова частина циганів в Євросоюзі опинилися там разом із його розширенням. Хвиля ж переселення циганів з центральної і східної Європи в західному напрямку почалася з 2004 року та досягла свого апогею після приєднання Румунії до ЄС у 2007 році. Тамтешні цигани їдуть до Італії, яка є найближчою до Балкан країною зі старої європейської сім'ї. Осінню 2007 року кількість таборів, що виросли довкола італійських міст досягла вже 340. Міністр внутрішніх справ Італії Джуліано Амато виступив у Сенаті з гострою промовою стосовно ситуації, що склалася:

« Це справжній біблійний вихід (exodus) циган із Румунії. Ситуація кризова і ми маємо діяти.  »

Італійські політики стали одностайні в тому, що потрібно обмежити приплив циганів, оскільки є побоювання виникнення етнічних конфліктів. Мийники автомобільного скла, що силоміць нав'язують свої послуги, жебраки та грабіжники сьогодні в Італії творять образ цього народу в ЄС.[1]

Впродовж 2005 до 2015 років у восьми країнах Центральної та Східної Європи триватиме проект Декада ромської інтеграції.

Кочівництво

Всупереч уявленням більшість циганів не кочують. Дійсно в циган є традиція кочівлі, а їх традиційні ремесла - ковальство, лудження посуду, торгівля кіньми, ворожіння сприяли переїздам з місця на місце в пошуках клієнтів. Однак насправді завжди більшість циганів живе осіло, а кочівники складають лише менше частину. Часто значно меншу. Навіть в Румунії 18-19 сторіч яка вважається еталоном циганського способу життя, кочувало дещо менше половини циганів. Міф про кочових циган має два підґрунтя. По-перше, оскільки цигани складали й складають лише невеличку частку населення більшість людей ніколи не бачила циганських поселень, але майже усі бачили кочових циганів. По-друге, дійсно є регіон де цигани виключно кочували і де досі саме так живе більшість з них - це Західна і частково Центральна Європа . В часи пізнього Середньовіччя в Німеччині, Франції та Англії були прийняті закони, що забороняли циганам оселятися будь де постійно та володіти нерухомістю, тож вести інший спосіб життя окрім кочівлі цигани просто не могли. Саме тому в західноєвропейській традиції цигани є виключно кочівниками.

Література

Посилання

  1. ↑ Цигани йдуть на Рим. Італії загрожує етнічний конфлікт із циганами. «ЕКСПРЕС» 7-7 жовтня 2007 року № 146 (3627) ст.5

Ресурси інтернету

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8

Questions for article: cigani, Д?СИК??Е РОМ?, ДЖелем ДЖелем -оригинал на Е?ма Реджепова, Демирджии, Джелем, джелем, Есма Реджепова, ИМЕ НА ПЕСЕН ОТ ТАБОРЪТ ОТИВА КЪМ НЕБЕТО, Роми України, Таборът отива към небето, Христо Христов гадател, демирджии Пампоров, 2006

This article is from Wikipedia. All text is available under the terms of the GNU Free Documentation License.


IHS Europe: Infrared Heating Systems for Home and Business.